Для аналізу експлуатаційної небезпеки можуть використовуватися наступні методи аналізу:
«що буде, якщо»?;
«контрольний лист»;
аналіз експлуатаційної небезпеки (HAZOP - аналіз);
інші описані в науково-технічній і нормативній літературі методи.
Для оцінки ризику (вірогідності) виникнення аварій для кожної події, що ініціює аварію, на потенційному джерелі аварії виконується оцінка вірогідності її реалізації протягом одного року [37]. Під час розгляду можливих відхилень параметрів процесу можуть використовуватися:
дерево "відмов";
аналіз видів і наслідків відмов;
обробка статистичних даних про аварійність технологічної системи, яка відповідає специфіці об'єктів підвищеної небезпеки або виду діяльності;
експертні оцінки вірогідності виникнення даної події, виконані по певній методиці;
інші обґрунтовані методи оцінки.
В ході розгляду причин відхилень розглядаються відмови устаткування, арматури, поломки, можливі технологічні причини, обумовлені порушенням режимів роботи функціонально зв'язаних систем, а також помилки персоналу. Якщо вірогідність виникнення аварії є неприйнятною величиною, то розробляються рішення по її зниженню. Наступним етапом оцінки ризику є аналіз умов і оцінка вірогідності розвитку аварій. Визначення масштабів наслідків аварій включає аналіз можливих дій на людей, майно і навколишнє природне середовище [37]. Для оцінки можливих наслідків і подальшої оцінки ризику необхідно моделювати аварії для кожного можливого її результату, визначеного при виконанні аналізу розвитку аварій. Дія вражаючих чинників на об'єкт «турботи» не означає неминучого настання негативних наслідків. На кожному етапі розвитку аварії повинна бути оцінена вірогідність наслідків. По значеннях територіальної ризику у виділеному регіоні і щільності населення в нім визначається очікуване число загиблих протягом одного року в розглянутому регіоні, або вірогідність загибелі в регіоні протягом одного року певнішої кількості людей, обумовлені можливими аваріями на об'єкті підвищеної небезпеки.