Іршанський райони; третя зона, або друга поліська – Баранівський, Володарськ–Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Луганський, Малинський, Народницький, Олевський, Червоноармійський райони [19].
Житомирщина має вигідне фізико–географічне та економічне розташування. Її територія вкрита широкою мережею міжнародних, внутрішньодержавних та внутрішньообласних шляхів сполучень. Так, на 1 тис. км2 території припадає 37,7км експлуатаційної довжини залізничних колій – майже стільки, як в середньому по Україні; автомобільних шляхів загального користування – 273км, або на 3км більше загальнодержавного рівня. Донедавна авіаційне сполучення здійснювалось з десятком населених пунктів. По території області проходять потужні нафтопровід та нафтопродуктопровід протяжністю по 210км кожний [22, 28]. Широка мережа газових та електричних ліній, трансформаторних підстанцій. Все це сприяє розвитку найрізноманітніших видів економічної діяльності.
Погодно–кліматичні умови. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно–континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Сонячна радіація, атмосферна циркуляція, форми рельєфу, лісистість та заболоченість впливають на формування місцевих мікрокліматичних відмінностей. Відсутність значних висот та гір сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. Проте, перехід від однієї пори року до іншої, як правило, відбувається поступово. Зими на Житомирщині чергуються теплі й холодні, з різницею у середній температурі 5–7˚С. Літо, як правило, тепле й волого: в середньому 40–45% річної суми опадів припадає саме на літні місяці [28].
Середня температура повітря, за даними багаторічних спостережень, найхолоднішого місяця – січня – мінус 5,8˚С, найтеплішого – липня – плюс 17,1˚С, а середньо річна температура повітря становить плюс 6,9˚С. За останні десять років ці показники в середньому становлять мінус 3,3˚С, плюс 18,9˚С та плюс 7,5˚С. Останні весняні заморозки на території області спостерігаються у 3 декаді травня, а перші осінні – у 2 декаді вересня. Тривалість приморозко небезпечного періоду на весні триває 20 днів, восени – 26 днів. Середня глибина промерзання взимку становить 44см, максимальна – 101см. Середня висота снігового покриву у грудні дорівнює 2,3см, у січні – 6,4см, у лютому – 8,4см, у березні – 4,3см. Протягом року на території області випадає 647мм опадів (6470т води на 1га). 157 днів на рік можна спостерігати опади, з них рідкі (дощ) – 97 днів, тверді (сніг) – 41 день, решта – мішані. Середньомісячна відносна вологість повітря становить 78 %. Такі погодно–кліматичні умови сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур. Їх вегетаційний період починається з 2 декади квітня і продовжується до 3 декади жовтня і триває в межах 190 днів. Разом з тим, слід зазначити, що погодні умови іноді негативно впливають на формування врожаю, призводять до загибелі посівів на значних площах. Наприклад, у 1999 р. Через несприятливі погодні умови взимку загинуло 17 тис. га сільськогосподарських культур. Значної шкоди завдають ураганні вітри, зливи, град [19, 28].