За обсягами споживання електроенергії,виробленої гідроелектро-станціями, першість належить таким країнам, як Канада, Китай, Бразилія, США та Норвегія. На ці країни разом припадає майже половина світового споживання гідроенергії у 2009 р.

Основною тенденцією, характерною для гідроенергетики, є зменшення її частки у виробництві електроенергії в зв’язку з тим, що потенціал гідроенергії в багатьох країнах є практично вичерпаним.

Особливу увагу слід приділити такому джерелу надходження енергії, як атомна енергетика, яка є важливою складовою світового виробництва електроенергії.

Ядерна енергетика сьогодні задовольняє близько 6% світових потреб в енергоносіях та 16% – в електричній енергії (рис. 2.1). Значення ядерної енергетики для окремих країн можна зрозуміти з таких даних: частка атомної енергетики у споживанні електроенергії у Франції в 2008 р. становила 38,6%, у Литві – 37,8, у Швеції – 35,7, у Болгарії – 20,1, у Фінляндії – 19,2, у Південній Кореї – 13,6, в Японії – 12,6, у Німеччині – 11,4%.

 Найбільшими світовими споживачами атомної енергії сьогодні є США (30,1% світового споживання), Франція (16,2%), Японія (10,4%), Росія (5,2%), Південна Корея (4,7%).

Проте лише кілька країн світу володіють одночасно всіма складовими, необхідними для забезпечення ядерно-паливного циклу (ЯПЦ). У повному обсязі закритий (повний) ЯПЦ реалізований фактично лише в одній країні - Росії, яка посідає лідируючі позиції у світовому виробництві ядерної енергії та устаткування для АЕС, зокрема вона належить до п’ятірки постачальників енергетичних реакторів, на російському ядерному паливі працюють 17% світового парку енергоблоків (близько 70 од.).

Інші країни, що мають ядерну енергетику, окремі стадії ЯПЦ здійснюють із використанням зарубіжних потужностей. Так, Велика Британія, США та Франція здійснюють закупівлю природного урану; Бельгія, Іспанія, Німеччина, Швеція, Японія, крім природного урану, купують послуги з його конверсії та збагачення [8