Зменшення собівартості конкретної страхової послуги чи операції можливе лише при скороченні затрат на окремі її елементи. Очевидно, що вагомий результат в зниженні собівартості можливий при скороченні їх по найбільш значимій статті витрат. Відомо, що дуже значна частка у витратах страхових організацій відображає витрати на утримання страхових працівників. Тому менеджмент собівартості страхових операцій повинен бути доповнений аналізом раціональності використання трудових ресурсів страхової компанії. З цією метою аналізується динаміка чисельності страхових працівників (співвідношення штатних і позаштатних страхових агентів, їх кваліфікаційний склад), навантаження на одного страхового агента по кількості укладених договорів. Обсяги страхових платежів (на одного страхового агента і на один договір) вивчаються в динаміці та в співставленій з страховими компаніями-конкурентами.
Найважливішим підсумковим фінансовим результатом діяльності страхової організації, як і будь-якої іншої підприємницької структури, є прибуток. По страхових операціях прибуток обчислюється шляхом співставлення відповідних доходів і витрат. Менеджмент прибутку передбачає встановлення відносного показника,— рентабельності страхових операцій. Він розраховується шляхом співставлення величини прибутку, одержаного за рік від страхових операцій, з їх собівартістю.
Для прийняття управлінських рішень, які сприяли б підвищенню рентабельності страхових операцій, необхідно провести аналіз деяких процесів.
По-перше, досліджуються динамічні ряди показника рентабельності в цілому по страхових операціях і по кожному виду страхування. При такому підході аналіз рентабельності в часі дозволяє встановити тенденції її динаміки.
По-друге, цінну інформацію дає порівняння показників рентабельності окремих страхових операцій чи галузей і підгалузей страхування по періодах з рівнями таких же показників, що досягнуті страховими компаніями-конкурентами. Це надасть необхідну інформаційну базу для прийняття менеджерських рішень як тактичного, так і стратегічного плану.