етапів, що передбачаються Угодою про асоціацію, може бути визнання асоційованої держави державою-кандидатом із відкриттям перспективи переговорів про вступ. Таким чином, Угода про асоціацію не пропонувала б перспективу членства у найближчому майбутньому, але й не виключала б перспективи членства взагалі.

Цей варіант став би найбільш бажаним для України.

Проте держави-члени та інституції ЄС дали зрозуміти про неприйнятність такого варіанту для самого Євросоюзу, перш за все через внутрішні причини в ЄС (велике за кількістю розширення та нератифікація Конституційної угоди ЄС Францією та Нідерландами).

Відтак, реалізація такого варіанту у найближчій перспективі є абсолютно нереальною.

Варіант №3. Оновлення формату відносин та підписання документа, який передбачатиме створення глибокої та комплексної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що має поширюватися в основному на всю торгівлю товарами та послугами між ЄС і Україною, включаючи вироби, які мають особливу важливість для України, та яка повинна містити чіткі та юридично обов’язкові положення про торгово-економічні регуляторні питання. Крім того, цим документом може бути передбачено розширену та поглиблену співпрацю у низці важливих для України та ЄС секторів («Угода про зону вільної торгівлі плюс»).

Але такий документ виключатиме визначення чіткої перспективи членства в ЄС для України.

Цей варіант є досить бажаним для ЄС, проте не досить бажаним для України. Водночас реалізація саме такого варіанту, як найбільш компромісного з існуючих, є доволі реалістичною [29,c.7].

Варіант №4 (проміжний). У випадку, якщо Україні та ЄС не вдасться досягти взаємної згоди щодо формату та змісту нового базового договору, після закінчення терміну дії Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС її дія буде