Розглянуто проблеми розширення ЄС та перспективи вступу України до ЄС.

Розширення ЄС може привести до загострення конкуренції між українськими виробниками й підприємствами нових членів ЄС на єдиному ринку Євросоюзу.

У цьому контексті Україна повинна чітко визначити пріоритетні напрями наближення до європейських стандартів та технічних вимог, що застосовуються як у промисловості, так і в сільському господарстві. Адже гармонізації потребують понад 8000 норм і стандартів, а гармонізовано тільки близько 1500. Розширення ЄС ставить перед Україною завдання максимально ефективно використати всі наявні позитивні наслідки.

Поза сумнівом, темпи руху України до об‘єднаної Європи визначатиме передусім перебіг її внутрішнього просування до спільних цінностей та стандартів ЄС, що вимагає також засвоєння консенсусних правил гри в межах Євросоюзу. Підсумовуючи, можна було б запропонувати такий орієнтовний сценарій інтеграції нашої держави до ЄС, що автор цієї статті вже викладав на шпальтах «ДТ» восени 2003 року (№ 46 (471):

1) Стати «найкращим сусідом» (2005 – 2007 рр.).

Нове українське керівництво розпочинає нарешті масштабну програму європеїзації та соціально-економічної модернізації країни. При цьому уряд зосереджується на конкретних короткотермінових цілях і заходах, передбачених у Плані дій. Набуття Україною членства в СОТ і реальні успіхи в реалізації Плану дій, відзначені у звіті Єврокомісії за 2006 рік, дозволили б нашій державі розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС (із можливим, але не обов’язковим ухваленням нової «посиленої» угоди між ЄС і Україною). Паралельно Україна приводить своє законодавство у відповідність до пріоритетних сфер acquis communautaire. Таким чином, наша держава постає як один із «найкращих сусідів» ЄС.

2) Стати країною—кандидатом на членство в ЄС (2007 – 2010 рр.).