Можна стверджувати, що “санація” є ширшим поняттям, ніж “реструктуризація”. Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. А санація включає в себе як реструктуризацію (заходи щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності), так і заходи фінансового характеру (спрямовані на відновлення ліквідності та платоспроможності).
1.4. Фінансові джерела санації підприємств
Існують внутрішні джерела фінансової стабілізації підприємства. Є такі типи реакції підприємства на фінансову кризу:
- захисна: передбачає різке скорочення витрат, закриття та розпродаж окремих підрозділів підприємства, обладнання, звільнення персоналу;
- наступальна: передбачає активні дії – модернізація обладнання, введення нових технологій, запровадження ефективного маркетингу, пошук нових ринків збуту.
На практиці ці реакції комбіновані.
Внутрішніми джерелами фінансової стабілізації є:
- використання комбінованої тактики при проведенні санації;
- стягнення дебіторської заборгованості.
Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:
- примусове стягнення через арбітражний суд;
- факторинг (коли підприємство уступає факторинговій компанії право на одержання грошових коштів згідно з платіжними документами в обмін на негайне одержання основних сум дебіторської заборгованості);
- облік векселів (операції комерційних банків з викупу векселів у підприємств за цінами, які залежать від суми векселя, строків погашення та ризику непогашення;