(24%), середню у 11 дітей ( 26%) , низьку у 2 дітей ( 5 %)  і неадаптованіть (неочевидну) у 2 дітей ( 5%).

Отже, з отриманих результатів видно, що застосування комплексно-розвивальної програми та проведення тренінгу щодо покращення соціальної адаптації, вплинуло на існуючу ситуацію, покращивши її. Покращилося взаєморозуміння  з вчителями та однокласниками. Батьки відзначили, що стали більше розуміти свої дітей та їхні стосунки стали більш довірливі.

Проведення тренінгового заняття для обдарованих дітей  (Додаток В) спрямовувалося на самопізнання, міжособистісну взаємодію, переоцінку цінностей, розвиток індивідуальності та довіри до себе. Для створення сприятливого освітнього середовища проводилася цілеспрямована робота з батьками, вчителями, однокласниками обдарованих дітей (групові форми роботи з вчителями: психолого-педагогічні семінари і практикуми, педагогічні консиліуми; групові форми роботи з батьками: інформаційно-просвітницькі – лекції, бесіди; індивідуальні: консультації, пам’ятки-рекомендації), яка спрямовувалася на розуміння обдарованих дітей та особливостей взаємодії з ними, підтримку в адаптаційний період, а  з  однокласниками – на виховання толерантності і прийняття обдарованих дітей.

Таким чином, запропоновані методики для ефективного соціального супроводу є дієвими та незважаючи на це проблема адаптації обдарованих дітей в загальноосвітній школі існує і знаходиться у постійному пошуку покращення.

2.3 Шляхи вдосконалення процесу соціальної адаптації  обдарованих дітей до умов загальноосвітньої школи

У результаті здійсненого теоретичного аналізу та на основі проведеного дослідження зазначаємо, що успішна адаптація обдарованих