гіфи не утворюють міцелій, що пишно розгалужується, але сегментуються і розпадаються на складові їх клітини, міцеліальні тільця Зараження комах грибом через травний канал відбувається досить зрідка. Якщо умовна температура і вологість несприятливі, то розвиток гриба припиняється і з міцеліальних тілець утворюються хламідоспори. Такі спори розвиваються з кожного міцеліального тільця шляхом утворено довкола нього оболонки, товщина якої різна і залежить від тривалості стадії спокою. Завдяки хламідоспорам життєздатність гриба може зберігатися впродовж тривалого періоду спокою, доки не створяться відповідні умови для подальшого їх зростання. Період від первинного зараження до утворення міцеліальних тілець або хламідоспор варіює залежно від природи господаря від 2 до 12 днів. За наявності відповідної вологості і високої температури міцеліальні тільця і хламідоспори проростають дуже швидко [42].

У результаті проростання міцеліальних тілець утворюються або статеві, або безстатеві спори, що покояться, або конідієносці, що несуть конідії. Зростання конідієносців при оптимальній температурі і вологості проходить дуже швидко і може привести впродовж декількох годин до утворення характерної білої маси. Незабаром після появи маси конідієносців починається утворення конідій.

Деякі із справжніх грибів, що викликають особливо руйнівні хвороби рослин, були знайдені як усередині тіла комах, так і на зовнішніх покривах. Так, Ceratostomella ulmi, збудник голландської хвороби в’яза, пов’язана з таким переносником, як заболонник, а також може бути, і з кліщами. Те саме відноситься до видів Ceratostomella, що викликає синяву хвойних і переноситься жуками з родів Gkischrochilus, dendroctonus. Можна вказати ще декілька видів грибів, що викликають захворювання. Тому, досліджуючи патологію комах при вивченні мікрофлори комах треба зважати на те , що ці гриби можуть бути присутніми у великій кількості в організмі комах, аби зрозуміти значення їх присутності, для вивчення взаємин між мікроорганізмами і комахами [42].