удар. Комплексний вплив температури та ультрафіолетового опромінення може призвести до дуже тяжких наслідків.

У процесі польових робіт існує небезпека бути укушеними отруйними зміями. Побачивши змію, людина не повинна її переслідувати, змія знайде схованку та уповзе. При укусі, перш за все, слід уникати всього, що прискорює циркуляцію крові в місці укусу та стимулює поширення отрути в крові. Не можна давати постраждалому спиртні напої (так як вони розширюють поверхневі капіляри), не слід розтирати місце укусу. Радикальна допомога – введення сиворотки «антикобра», «антигюрза» від 10 до 30 см³ внутрішньовенно (поступове вливання). При відсутності сиворотки треба відсисати кров із отрутою з ранки, постійно її випльовуючи. Краще це робити людині, у якої зуби не вражені карієсом, ясна якої не кровоточать. Місце укусу дезінфікують спиртом. У ранках від обох зубів змії роблять хрестоподібні надрізи довжиною 5 мм, глибиною 3 мм. Потім відсмоктують кров протягом 20 хвилин.

Необхідно бути обережним для уникнення укусів отруйних комах (бджіл, ос, джмелів) та павуків (тарантулів, каракуртів). У відкритих ландшафтах уважно оглядав взуття та польове знаряддя, так як у складках можуть сховатися павуки. При укусі тарантулом слід у максимально короткий термін (до 1 хвилини) притиснути до ранки голівку сірника (краще двох сірників), а ще одним запаленим сірником підпалити їх. Випадки з тяжкою реакцією реєструються надзвичайно рідко; необхідно давати укушеному багато пити.

Особливу небезпеку в польових умовах представляють іксодові кліщі. Під час польових досліджень регулярно (кожні 1–1,5 години) оглядала весь одяг, відловлювала повзаючих по ній кліщів. Відразу ж після повернення на стаціонар ретельно оглядала всю поверхню тіла, всі складки одежі, всі матеріали та обладнання принесені з екскурсії. Кліщів ні в якому разі не можна роздавлювати або розтирати пальцями чи нігтями: при цьому віруси, що містяться в їх слинних залозах і гемолімфі через пори шкіри людини здатні викликати таке саме зараження, як і при укусі кліща.