чорнотілок триб Helopini, (Helops coeruleus steveni), Phaleriini та ін., представлені коротким перетинчастим рудиментом. Види триб Trachyscelini, Opatrini, Melanimonini, Crypticini та ін., мають значно розвинуті крила, але не здатні літати. До літаючих відносяться більшість лісових та синантропних видів (Tenebrionini, Triboliini, Bolitophagini, Diaperini та ін.,), що мають крила кантороїдним жилкуванням.

Надкрила чорнотілок, що втратили здатність літати (Asidini, Akidini, Blaptini, Pimeliini та ін.), сильно випуклі, нерухомо з’єднані зі скутумом та епістернами. Літаючі чорнотілки мають менш випуклі надкрила (Diaperini, Tenebrionini, Ulomini, Bolitophagini) [15].

Довжина ніг чорнотілок, як правило, збільшується від першої пари до останньої пари. Лапки передніх і середніх ніг складаються з 5, задні з 4 – члеників. Останні членики завжди видовжені та на вершині мають 2 кігтика [15, 16]. 

С. И. Килейникова [18] в своїй праці вказує, що тіло личинок циліндричне, майже паралельне, рідко вентрально помітно сплощене. Покрови як правило щільні. Забарвлення сегментів тіла найчастіше блискуча, від світлої, буро-жовтої у личинок, що живуть в товщі субстрату, до чорної у личинок, що мешкають в поверхневих шарах ґрунту. У багатьох архаїчних лісових груп чорнотілок забарвлення тергітов нерівномірне, що говорить про нерівномірну склеротизацію покривів (Adeliini, багато Diaperini та ін.).

Голова гіпогнатична. Лобовий і тім'яної шви ясні, лиштва і губа чіткі відокремлені. Нижні щелепи мають лише одне рухоме з'єднання, лацінія і галея злиті в одну лопать, озброєну з внутрішньої сторони 2 рядами шипів. Гіпофарінкс зі склеритом. Вусики трьохчленні, сидять на вусиковому горбку, 2-й членик вусиків має характерну кільцеподібну сенсилу. Дихальця розташовані на середньогрудях і перших 8 сегментах черевця, за описом Д. А. Оглобина  [19].

Ноги складаються з тазика, вертлуга, стегна, гомілколапки і кігтика, сильно розвиненого у риючих чорнотілок. Передні ноги помітно розвинені