приватного секторів економіки загострили питання стандартів якості будь-яких продуктів та послуг»[25].

Сьогодні в процесі модернізації системи освіти одним з центральних виявляється питання забезпечення належного рівня якості вищої освіти. Розуміючи важливість володіння якісною освітою, більшість країн світу оголошує цю проблему національним пріоритетом і передумовою власної національної безпеки. Освіта і наука, впливаючи на всі без винятку форми організації макросоціальної системи і всі її структурні елементи, є універсальним чинником модернізації країни, її технологічної, військової, екологічної та аксіологічної безпеки. Не випадково показники освітньої та науково-інноваційної політики в міжнародній практиці вже давно введені в систему параметрів національної безпеки. Для України якість вітчизняної вищої освіти також є питанням національної безпеки, адже за роки незалежності українське суспільство не тільки не зуміло переломити тенденцію знецінення освіти, але і не змогло затвердити на практиці древній постулат про силу знань.

Сьогодні прагнення українського народу жити в гідних умовах може бути реалізовано тільки за умови дотримання принципу конкурентоспроможності. Входження України в структури Європейського союзу передбачає застосування європейських стандартів якості, що, безумовно, стосується і вищої освіти. Реформування української освітньої системи визначає одним із актуальних завдань проблему створення вітчизняної системи оцінки та забезпечення якості вищої освіти, яке неможливе без попередньо комплексного осмислення проблеми.

Якість вищої освіти виникає, з одного боку, як атрибутивна характеристика вищої освіти, а з іншого – як інтегральний продукт розвитку науки і культури, який відповідає актуальним потребам розвитку суспільства [26, 34]. При цьому сутність якості вищої освіти можна представити як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, який вона накопичує в процесі навчання у вищому навчальному закладі. Зміст цього потенціалу