2.2. Якість вищої освіти в оцінках студентів

Демократизація вітчизняної освіти, її інтеграція в європейський простір актуалізували потребу соціологічного вивчення оцінок якості освіти з позицій усіх соціальних акторів, включених в освітній простір: суспільства в цілому, роботодавців, осіб, що навчаються, їх батьків, професійного співтовариства, міжнародних агенцій з оцінки якості освіти та ін. На наш погляд, одна з головних проблем сучасної освіти полягає у її нездатності відповідати багатоманітним вимогам споживачів освіти, повною мірою задовольняти їхні освітні потреби тощо, що проявляється у незадоволеності учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вишів якістю отримуваної освіти. У цьому контексті зазначимо, що якісною ми вважаємо таку освіту, яка максимально відповідає встановленим та перспективним вимогам усіх суб’єктів освітнього процесу.

Незважаючи на актуальність проблеми якості освіти, у науковому, зокрема соціологічному, дискурсі вона представлена недостатньо. При цьому спеціальна література переважно акцентує на педагогічних та філософських аспектах зазначеної проблеми. Що стосується соціологічного аналізу якості освіти, то сьогодні він представлений лише поодинокими працями. Так, чинники та механізми актуалізації якості університетської освіти розкриваються в роботах В. Астахової, В. Бакірова, В. Подольської, С. Садрицької та ін. Емпірико-соціологічний аналіз впливу якості професорсько-викладацького складу навчальних закладів на якість вищої освіти здійснено В. Кипенем та В. Коржевим. Соціокультурні чинники якості вищої освіти стали предметом досліджень Н. Аніканової, а інституційні механізми її оцінки знайшли відображення у дослідженнях В. Павленко та ін. В окремих публікаціях автора цієї статті проаналізовано ставлення суспільства до якості сучасної середньої і вищої освіти [34; 35]. На жаль, глибокий комплексний аналіз задоволеності суб’єктів освіти якістю освітніх послуг, що знаходиться безпосередньо в межах соціологічного дослідницького ракурсу, не проводився.