Розділ І. Теоретичні аспекти аудиту нематеріальних активів
1.1. Економічний зміст нематеріальних активів
У процесі фінансово-господарської діяльності підприємства використовують не лише цінності, котрі мають речовинно-натуральну форму, а й активи, які не мають фізичної основи, але є цінністю, котра базується на правах і привілеях їх власників, — так звані нематеріальні активи (НМА).
У ПБО 8 «нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або надання в оренду іншим особам». До «немонетарних активів» згідно з ПБО 19 «Об'єднання підприємств» віднесено всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.
Критерієм віднесення активу до нематеріальних є можливість його відокремлення (відділення) від підприємства. ПБО 8 для ведення обліку НМА розділяє їх на групи. Група НМА — це сукупність однотипових за призначенням і умовами використання НМА. Пунктом 5 ПБО 8 виділено такі групи:
права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища геологічною та іншою інформацією про природне середовище та ін.);
права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки, фірмові назви та ін.);
права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, «ноу-хау», захист від недобросовісної конкуренції тощо);