˗ знань аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.
Планування аудиту – це досить складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямах перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань. Процес планування аудиту умовно можна поділити на декілька етапів. У таблиці 3.2.1 виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування детальніше.
Таблиця 3.2.1
Етапи планування
|
Етап |
Види робіт |
|
1 |
2 |
|
Етап 1 |
Згода клієнта й укладання договору |
|
Етап 2 |
Установлення мета і завдань аудиту Мета: - висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності. Завдання: - збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; - ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; - визначення й оцінка матеріальності й аудиторського ризику; - визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; - збір аудиторських доказів та їх аналіз. |
|
Етап 3 |
Оцінка середовища суб'єкта перевірки Внутрішні фактори системи: - управління: - облік і внутрішній контроль; - виробництво; - фінансова діяльність; - діяльність персоналу. Зовнішні фактори сфери: - економічна; - політична; - соціальна; - юридична. |
|
Етап 4 |
Складання загального плану аудиту |
|
Етап 5 |
Розробка програм аудиту |
|
Етап 6 |
Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності |
|
Етап 7 |
Коригування загального плану і програми протягом усього процесу аудиту |