Урожайність зернових культур
20

1 га зернових культур більше на 0,39 ц діючої речовини (3,69-4,08), або в 1,9 разів; вартість основних виробничих фондів на  100 га с/г угідь на 77,1 тис. грн. (108,0 – 30,9), або в 3,5 рази вища; кількість працівників на 100 га ріллі на 0,4 чол. (8,4 – 8,0), або в 1,1 рази більша. Ця група відрізняється і вищою якістю (родючістю) ґрунту – на 20,3 бала (41,6 – 21,3), або в 2,0 рази. Істотні відмінності спостерігаються в рівнях середньої урожайності у господарствах. Зіставлення показників окремих груп дає змогу зробити висновок, що вищий рівень урожайності від групи до групи (від І до ІІІ) зумовлюється кращою забезпеченістю технікою, працівниками та добривами, кращою якістю землі. Так, порівняння рівня урожайності і факторів (умов) ІІ і І груп господарств показує, що урожайність в ІІ групі господарств порівняно з І групою господарств вища в 1,1 (11,8/10,5) рази. Ця група господарств має кращу забезпеченість працівниками (в 1,2 (9,4/8,0) рази), основними виробничими фондами (в 2,5 (77,4/30,9) рази), більше вносять добрив (в 3,8 (15,51/4,08) рази), має родючіші ґрунти ( в 1,6 (35/21,3) рази). Викликає інтерес порівняння факторів і умов виробництва в середині окремих груп. Так, у господарствах І групи відносно невисока родючість земель поєднується з низьким рівнем забезпеченості працівниками, технікою і добривами. У господарствах вищої ( ІІІ групи) спостерігається протилежна залежність на землях вищої якості вищим є рівень інтенсивності виробництва, що в остаточному підсумку і забезпечує вищий рівень урожайності зернових культур. Дані таблиці також свідчать про те, що урожайність зернових культур забезпечується швидше, ніж зростають її фактори. Так, урожайність в ІІІ групі господарств, порівняно з І групою, вища в 2,0 рази, а забезпеченість основними виробничими фондами і працівниками лише у 3,5 і 0,4 рази.  У цілому можна зробити висновок, що вищий рівень урожайності зернових культур забезпечується за рахунок вищого рівня інтенсифікації виробництва, кращої якості земель, а також більш раціонального та ефективного використання інших факторів і умов виробництва.