Звідси виділю 3 групи господарств:
І 70,10 – 331,809 господарств;
ІІ 331,90 – 593,50 10 господарств;
ІІІ 593,60 – 758,40 10 господарств.
Складу групову таблицю 2.4.3.
З даної таблиці можна зробити висновок, що при порівнянні вищої (ІІІ) і нижчої (І) групи, в яких фондозабезпеченість відповідно становить 464,93 тис. грн.. і 228,57 тис. грн.. показує, що у ІІІ групі урожайність вища на 5,4 ц/га, або в 1,7 рази, а собівартість 1 ц зернових культур нижча на 7,23 грн., або на 16,81%. Рентабельність відповідно зростає і найвищою є в ІІ групі, і складає 81,6 %, при цьому середня рентабельність складає 18,6%.
Отже, можна зробити висновок, що в даних умовах більш висока фондозабезпеченість забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва зерна.
Таблиця 2.4.3
Вплив фондозабезпеченості сільськогосподарського виробництва на економічну ефективність виробництва зернових культур
Показники |
Групи господарств за фондозабезпеченістю, тис. грн.. |
В середньому |
||
І 70,1 – 331,8 |
ІІ 331,9 – 593,5 |
ІІІ 593,6 – 758,40 |
||
Кількість господарств Вартість основних виробничих фондів на 100 га сільсько-господарських угідь, тис. грн.. Урожайність, ц/га Собівартість 1ц, грн. Затрати праці на 1 ц, люд.-год. Рентабельність, % |
9
228,57 7,9 43,01 10,58 -9,1 |
10
447,08 10,3 39,00 9,42 15,6 |
10
733,26 13,3 35,78 5,55 8,7 |
25
464,93 14,6 22,21 7,95 18,6 |
У зв'язку з тим, що при групуванні за однією факторною ознакою вплив супутніх факторів у більшості випадків не розглядається, висновки щодо дії фактора робляться неточними і відмінності в результатах цілком відносяться за рахунок досліджуваного фактора. Ця особливість і породжує основний недолік факторних групувань.