ВСТУП

Актуальність теми. Складна економічна ситуація в України внесла корективи в різні сфери життя суспільства. Відбулися зміни в організації праці, деякі підприємства підлаштовуються під сучасні реалії, змінюючи профіль діяльності. І цілком зрозуміло, що це вплинуло й на життя та трудову діяльність працівників підприємств. Частина підприємств, аби все­ таки хоч якось втримати свою позицію на ринку, змушена провести оптимізацію процесів на підприємстві, шляхом скорочення персоналу. І не дивно, що багато кваліфікованих працівників, які справді корисні підприємству та посідали особливе місце у виробничому процесі, залишаються просто осторонь, а перед роботодавцем постає питання, як правильно оформити «скорочення» аби в подальшому уникнути трудових спорів і поновлення скорочених працівників.

Необхідність скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлена багатьма факторами. Як свідчить практика, інколи це пов’язано з тим, що власник або уповноважений ним орган (далі – роботодавець) має намір матеріально стимулювати працівників для здійснення необхідного обсягу робіт меншою кількістю персоналу шляхом суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, встановлюючи працівникам відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати.

Скорочення може бути викликано вдосконаленням виробництва, автоматизацією виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, необхідних для виконання роботи. Підставами для скорочення можуть стати перепрофілювання підприємства, установи, організації (далі – підприємство), зменшення обсягу виробництва продукції або інші несприятливі фактори та кризові явища.

Мета курсової роботи – розглянути принципи організації вивільнення персоналу в системі державної служби зайнятості.