здійснення. Друга особливість цієї діяльності - набуття дитиною вміння підпорядковувати свою роботу на різних заняттях масі обов'язкових для всіх правил як суспільно-виробленої системи.

Підпорядкування правилам формує у дитини вміння регулювати свою поведінку і тим самим більш високі форми довільного керування ним [10, С.627-636]. У молодшого школяра актуалізується предметно-практична, пізнавальна діяльність, що виражається в конкретній формі провідної в цьому віковому періоді навчальної діяльності. На її основі формується пізнавальна активність дитини, а виникають в результаті її розвитку новоутворення - довільність психічних процесів, рефлексія на власні дії, власну поведінку – лежать в іншій площині, в діяльності по засвоєнню норм взаємовідносин, так як рефлексія, В навчальної діяльності на себе викликає потребу в розгортанні відносин [12, с.78].

Навчальна діяльність молодшого школяра розвивається так само поступово, через досвід входження в неї, як і всі попередні (маніпуляційна, предметна, ігрова). Навчальна діяльність являє собою діяльність, спрямовану на самого учня. Дитина вчиться не тільки знанням, але і тому, як здійснювати засвоєння цих знань.

Навчальна діяльність, як і всяка діяльність, має свій предмет - це людина. Навчаючись пробам письма, рахунку, читання і т.д., дитина орієнтує себе на самозміну - вона опановує необхідними, властивими навколишнього його культурі, способами службових і розумових дій. Рефлексуючи, вона порівнює себе колишнього і себе нинішнього. Власна зміна простежується і виявляється на рівні досягнень. Навчальна діяльність, будучи складною і за змістом, і за структурою, складається у дитини не відразу. Потрібно немало часу і зусиль, щоб у ході систематичної роботи під керівництвом вчителя маленький школяр поступово придбав вміння вчитися.

Навчальна діяльність має певну структуру: