класах (наприклад: «Вчимося бути громадянами», «Ми – громадяни України», «Основи економіки»). Оволодіння школярами системою знань про людину та суспільство, певними уміннями забезпечується в процесі вивчення освітніх предметів та курсів з дисциплін шкільного компонента навчального плану («Людина і світ», « Людина і суспільство», «Основи ринкової економіки», «Права людини»). Предмети природно-математичного циклу, які розкривають цілісність світу, взаємозв’язок людини з природою, відповідальність за збереження природи, життя на планеті, сприяють формуванню світогляду особистості, розвитку таких громадянських чеснот, як саморозуміння, здатність робити вибір та відповідати за це, толерантність. Формуванню навичок і вмінь розв’язувати конфлікти сприяють курси варіативного компоненту навчального плану «Культура спілкування», «Мистецтво жити в громаді», «Історія епохи очима людини», «Практичне право», «Українознавство», «Державні символи України» та інші [2, С. 98-105].

Організація позакласної та позашкільної виховної роботи сприяє не тільки збагаченню учнів знаннями й уміннями, а й залученню школярів до безпосередньої діяльності, яка розвиває громадянина (наприклад: Всеукраїнська соціальна акція школярів «Громадянин», екологічні проекти). Для цього можна використовувати різноманітні форми та методи роботи.

Серед методів та форм громадянського виховання пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії й спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, соціограма, метод відкритої