                забезпечення науково обґрунтованої, систематичної змістовної діяльності центрів творчості, творчих об’єднань, клубів суспільно-гуманістичного спрямування, наукових гуртків, секцій тощо;

                педагогічно доцільну організацію життя учнівського колективу, забезпечення функціонування органів самоврядування;

                створення системи педагогічно виправданих заохочень і покарань;

                забезпечення інтеграції всіх соціальних інститутів виховання;

                спрямування всіх управлінських дій на забезпечення досягнення кінцевого результату виховного процесу;

                інформаційне, науково-методичне, консультативне, інформаційно-комп’ютерне забезпечення виховного процесу, його гласність;

                оперативність і дієвість контролю за станом виховання учнів;

                забезпечення органічного зв’язку й наступності навчального процесу і позакласної роботи;

                задоволення різноманітних інтересів і запитів учнів, забезпечення реалізації нахилів, здібностей кожного у певній галузі науки і практики;

                створення системи зворотного зв’язку, який реалізується в процесі контролю за станом виховання учнів;

                створення умов для підвищення рівня професійної компетентності кожного вчителя, наукової організації його праці;

                безперервне удосконалення професійних знань, умінь, навичок на основі досягнень психолого-педагогічних наук, передового педагогічного досвіду, світової та вітчизняної наукової і народної педагогіки;

                реалізацію принципу демократизму в організації виховного процесу [13, С. 11-12].

Здійснюється аналіз діяльності класного колективу, роботи вчителя-предметника, класного керівника, позаурочної діяльності, уроку, взаємодії класний колектив – учитель – класний керівник – учитель – учнівське самоврядування, ведення документації, стану викладання предметів, факультативів, умов навчально-виховного процесу.