Сутність громадського виховання молодого покоління
25
  1.               Використання у виховному процесі ідентифікаційної та цілеутворюючої функції громадянського виховання;
  2.               Високий рівень роботи виховних осередків в загальноосвітньому навчальному закладі;
  3.               Формування громадянських якостей особистості у процесі позаурочної діяльності (використання роз’яснювально-ілюстративних та дослідно-пошукових методів, інтерактивних форм роботи), аналіз роботи учнівських об’єднань, громадянської освіти учнів;
  4.               Роботу класного керівника (вивчення рівня громадянськості учнів і учнівського колективу; організація його життєдіяльності; співробітництво і співтворчість у колективі; співпраця з вчителями-предметниками, батьками, лідерами молодіжного руху; активні форми роботи, рівень їх підготовки і проведення, залучення всіх учнів; особистісно-гуманний підхід у роботі; рівень планування виховної роботи; соціальний захист учнів; рівень становлення у них державно-громадянського світогляду; розвиток самоврядування; системна організація виховного процесу; використання інноваційних виховних технологій; організація здорового способу життя; мотивація діяльності педагогів і учнів; взаємодія із зовнішнім соціокультурним і природними середовищем; духовні орієнтири суспільства і школи) .
  5.               Цілеспрямовану й системну роботу шкільної бібліотеки або інформаційного центру [20, С. 33-38].

Поширювати громадянське виховання в Україні покликана система соціальних інститутів: освітні виховні заклади, сім’я, громадські організації та асоціації, засоби масової інформації. Її розвиток передбачає включення проблематики формування культури громадянськості до дослідницьких програм та планів освітніх і наукових закладів, розробку відповідних навчальних курсів і методичних матеріалів, підготовку та перепідготовку педагогів, широке залучення неурядових громадських організацій та батьків.

Робота з педагогічними кадрами повинна бути спрямована на підвищення ними свого професійного рівня, на забезпечення розвитку творчого потенціалу колективу. Методична робота передбачає збагачення знань конкретних педагогів, посилення їхньої мотивації до творчої діяльності, вироблення в них сучасного стилю мислення, опанування ними педагогічної техніки. У контексті функціонування педагогічного колективу робота з учителями, класними керівниками спрямована на його згуртування, залучення його членів до науково-дослідницької та експериментальної діяльності з метою розробки інноваційних технологій громадянської освіти і виховання учнівської молоді.