Електрокардіографія
3

     1. Опис актуальності завдання та  область використання

     У цій роботі на основі мікросхеми Arduino UNO було спроектовано і реалізовано пристрій – електрокардіограф

     Електрокардіогра́фія (скорочено ЕКГ)  — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

     Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань серцево-судинної системи. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін міокарда, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця [1].

     За допомогою електрокардіографа можна:

  • визначити частоту серцевих скорочень і таким чином, своєчасно виявляти будь-які порушення ритму серця;
  • виявляти порушення електричної провідності серця (типова діагностика), які можуть призводити до зниження його насосної функції і навіть до її повного припинення;
  • виявляти дефекти або пошкодження в серцевому м'язі, викликані хронічним або гострим захворюванням.