’язки із зарубіжними політичними партіями); майнові права (право власності, право займатися господарською діяльністю, право одержувати від держави матеріальну і фінансову підтримку). Що стосується обов’язків політичних партій, які закріплюються законодавством, вони мають не просто декларативний характер – невиконання їх тягне за собою застосування різного роду санкцій. Отже, детальне регулювання правового статусу партій є запорукою утримання діяльності партій у межах правового поля. 

2.3 Припинення діяльності політичних партій: окремі аспекти законодавства

Статус політичних партій, їх роль та місце, яке вони займають у суспільно-політичному житті, дають підстави розглядати їх одночасно і як складовий елемент громадянського суспільства, і як один з найвагоміших факторів функціонування державної влади, за допомогою якого забезпечується участь громадян у процесі формування та реалізації державної влади.

У процесі своєї діяльності політичні партії як юридичні особи проходять ряд етапів: від створення та легалізації до припинення діяльності. Як зазначає О.В. Гейда, припинення діяльності є досить складним явищем для будь-якої юридичної особи. Політична партія не є виключенням. Це пов’язано з недостатнім правовим регулюванням, прогалинами у нормативно-правових актах та складністю самої процедури припинення діяльності партій, правових наслідків такого припинення [21, с. 6].

Звідси, у контексті дослідження діяльності політичних партій та їх ролі в сучасному демократичному суспільстві, актуалізується питання відповідальності політичних партій. Так, виходячи з функцій політичних партій, їх ролі та значення, відповідальність політичних партій має носити, передусім, конституційно-правовий характер [22, с. 68].

За визначенням Г.Г. Петришиної-Дюг під конституційною відповідальністю слід розуміти самостійний, встановлений у нормах конституційного права вид юридичної відповідальності, соціально-правовий зв