2.3. Особливості проведення нересту.
Нерест коропа відбувається у нерестових ставах, які характеризуються невеликими розмірами (0,05-0,1 га), мілководністю, добрим прогріванням, коротким періодом використання.
Підготовчі роботи на нерестових ставах заслуговують на особливу увагу, що робить доцільним певну деталізацію цього питання. Для нересту коропа створюють оптимальні умови навколишнього середовища, які перш за все повинні забезпечити нормальний розвиток ікри і личинок. Ікра у процесі розвитку перебуває у постійній взаємодії із навколишнім середовищем, тому великого значення набуває видовий склад рослинності, на якій безпосередньо проходить її інкубація і від якої в значній мірі залежить хімічний режим води.
Деякі види м'якої лучної рослинності (лобода, конюшина, райграс, стоколос) при затопленні швидко загнивають і гинуть, спричиняючи при цьому забруднення води, зниження вмісту розчиненого у воді кисню і тим самим згубно впливають на відкладену ікру. Інші види (бекманія, канаркова трава, лисохвіст, пирій) не лише витримують тривале заливання, а й поліпшують їх газовий режим, виділяючи у процесі фотосинтезу кисень, необхідний для дихання ікри й личинок.
Таким чином, щоб поліпшити рибницькі якості нерестових ставів, підвищити їх рибопродуктивність, необхідно постійно піклуватись про якість нерестового субстрату. Для цього потрібно культивувати кращі вологостійкі багаторічні лучні трави й систематично знищувати смітну рослинність. Так, щоб поліпшити травостій нерестовиків із близьким заляганням фунтових вод, необхідно висівати у літньо-осінній період рослини, що витримують значне Зволоження й тривале затоплення - бекманію звичайну, канавник тростиноподібний, лисохвіст лучний, мітлицю болотну, польовицю білу, а при глибокому заляганні ґрунтових вод - тимофіївку степову, пирій повзучий, стоколос безостий, житняк гребенеподібний. У сухих нерестовиках можна культивува