ВСТУП

Актуальність теми. На конкретному історичному етапі розвитку людства було створено таке технічне засіб як вогнепальна зброя. Історія застосування вогнепальної зброї починається з XIV століття, коли воно було вперше використано в битві при Креси (1346р.). Спочатку воно призначалося винятково для ведення бойових дій. Воно стало згодом використовуватися не тільки у військових цілях або на полюванні (пізніше з'явилося мисливська, спортивна і сигнальне зброю), але і в протизаконних цілях - як знаряддя злочину. Незважаючи на певні обмеження, деяка частина населення отримує доступ до вогнепальної зброї, що створює передумови для його використання в протиправних цілях. Володіючи великою потужністю, ручна вогнепальна зброя становить величезну небезпеку для життя і здоров'я людей. Вогнепальні ушкодження практично будь-якої локалізації здатні спричинити за собою смертельний результат. Застосування многозарядного автоматичної зброї нерідко до загибелі людей в короткий проміжок часу. Історичні періоди передбачають правові, технічні заходи, спрямовані на їх запобігання і розкриття.

Як відомо, багато злочинів вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї. В останні десятиліття таких злочинів стає дедалі більше. Це пов'язано перш за все з тим, що ринок вогнепальної зброї став ліберальнішим, а також через війну на Сході з'явилося більше можливостей для здобуття зброї незаконним шляхом. Тому важливо розвивати судову балістику, застосовувати нові технології в процесі судово-балістичної експертизи. Це приведе до швидкого і точного накопичення доказового і оперативного матеріалу і, звичайно, полегшить роботу слідчим та оперативним органам.

Частіше за все злочинцями використовується ручна вогнепальна зброя. Застосування вогнепальної зброї утворює багато слідів на місці події. При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в результаті чого виникають зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї.