ворожіля (В. Пішко), гудак, нелюдь (Д. Кремінь), зек-краянин (С. Сапеляк), опришок-відчайдух (М. Шамрай), офіцерія (Р. Данилюк), фея-нанашка (В. Кухта), яничарство (П. Перебийніс), голитьба (Л.  Горлач). Особливістю таких назв є те, що в основу авторських номінацій клалися різноманітні ознаки денотатів.

             Численною кількістю інновацій представлена в словнику сучасників ЛСГ назв конкретних предметів: дзеркалка (А. Тужиков), іграшка-Гном  (І. Павлюк), іграшка-прикраса (І. Стожар), сережка-вишенька (О. Ковальчук), хустина-цвіт (А. Миколаєнко), чар-вітраж (Д. Кремінь). В основу авторських номінацій покладено характерні ознаки позначуваних предметів.

             Значну за кількістю одиниць ЛСГ формують АЛН на позначення явищ природи: диво-хмара, картинка-хмара, отара-хмара, хмара-мемуар  (В. Баронов), підгроззя  (М. Шамрай), снігота (С. Сапеляк).

              Лише однією номінацією представлено складне найменування космічного об’єкта: місяць-оксамит (Р. Бойчук), ужитий для позначення місяця як нічного світила: Сріблів блаженно місяць-оксамит: / По його стежці ти до мене йшла звабливо. (Р. Бойчук).

           Індивідуально-авторські назви тварин, рослин та їх частин у поетичному словнику сучасників переважно представлені суфіксальними дериватами та юкстапозитами, у яких прикладковий компонент вказує переважно на зовнішні особливості денотатів: гульвіса-сова (В. Баранов), простак-верблюд (В. Рябий), тройка-птиця (Л. Талалай); вербенятко (І. Павлюк), віха-тополя (О. Стусенко), купавина (С. Сапеляк), розкішниця-лоза (Р. Кудлик), трин-зело (С. Ренар), яворятко (Г. Лютий), буйновіття (П. Осадчук), кружальце-листок (А. Спірідончева), пелюстя (О. Слоньовська), Поєднання компонентів у таких утвореннях є логічно вмотивованим. Юкстапозити виконують номінативну та характеризувальну функції.