-о, які передають різноманітні відтінки ознаки за рахунок використання рідковживаних та незвичних мотивувальних прикметникових основ.

  Висновки до розділу 3

          Перевалюючими у сфері індивідуального словотвору сучасних поетів є предметна і статично-ознакова номінація. Малорепрезентованими є дієслівні та прислівникові АЛН.

           Отже, у системі іменникового словотвору сучасних поетів домінують словоскладання, основоскладання і суфіксація. Активне вживання юкстапозитів і композитів зумовлене їхньою здатністю в лаконічній формі виразити значний семантичний обсяг. Виникнення суфіксальних дериватів спричинене пошуком семантично точних слів для передачі авторського задуму та версифікаційними потребами.

      Авторські іменникові юкстапозити та композити в доробку сучасників утворені переважно поєднанням семантично сумісних компонентів. Загалом АЛН уживають для підкреслення якоїсь ознаки, важливої в певному контексті. Зрідка у творчості сучасників трапляються складені найменування з несподіваним поєднанням компонентів. Одиничними прикладами представлено юкстапозити, у структурі яких поєднані узуальне й оказіональне слова.

       У сфері ад’єктивного індивідуально-авторського словотвору в мовотворчості сучасних поетів домінує основоскладання. Серед афіксальних різновидів морфологічного способу найбільш репрезентованим є суфіксальний. Малопродуктивними способами творення авторських прикметників у поетичному словнику сучасників є префіксація і конфіксація.