За ступенем окупності й умовам амортизації виділяють:
˗ фінансовий лізинг, тобто в період дії договору про лізинг орендар виплачує орендодавцю усю вартість орендованого майна (повну амортизацію). Фінансовий лізинг потребує великих капітальних вкладень і здійснюється в співробітництві з банками;
˗ оперативний лізинг, тобто переуступка майна здійснюється на термін, менший, чим період його амортизації. Договір полягає на термін від 2 до 5 років. Об'єктом такого лізингу звичайно є устаткування з високими темпами морального старіння.
За обсягом обслуговування розрізняють:
˗ чистий лізинг, якщо все обслуговування переданого предмета оренди бере на себе лізингодержувач;
˗ лізинг із повним набором послуг, якщо повне обслуговування об'єкта угоди покладається на лізингодавця;
˗ лізинг із частковим набором послуг, якщо на лізингодавця покладаються лише окремі функції по обслуговуванню предмета лізингу.
У залежності від сектора ринку, де відбуваються операції, виділяють:
˗ внутрішній лізинг – всі учасники угоди представляють одну країну;
˗ міжнародний лізинг – хоча б одна зі сторін або всі сторони належать різним країнам, а також якщо одна зі сторін є спільним підприємством.
Міжнародний лізинг можна розділити на такі види:
˗ експортний лізинг, коли виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, а та, в свою чергу, укладає угоду з лізингоодержувачем майна, що знаходиться за кордоном. Тобто, при експортному лізингу зарубіжною країною є лізингоодержувач;
˗ імпортний лізинг – це угоди, в яких лізингодавець купує об'єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його вітчизняному лізингоодержувачу. Тобто при імпортному лізингу зарубіжною країною є лізингодавець;
˗ транзитний лізинг, при якому майно продається лізинговій компанії із іншої країни, а вона, в свою чергу, укладає угоду з орендарем, що знаходиться в третій країні (постачальник має своє місцезнаходженняв країні А, лізингова компанія в країні Б, а лізингоодержувач в країні В);