ВСТУП

В умовах, коли рівень розвитку ринку довгострокових кредитів не відповідає запитам реального сектора економіки, порятунком для економіки,  яка конче потребує інвестицій, можуть бути фінансові інструменти, які досі в  Україні практично не застосовувалися. Один із найперспективніших із них – лізинг. З іншого боку, він також є одним із засобів вигідного вкладення  ресурсів для банків та інших установ, які мають вільні  кошти. Привабливість  лізингу для підприємств України визначається:

˗         можливістю, що надається суб'єктам господарювання, які не мають достатньо капіталу для придбання необхідного устаткування,  отримати його шляхом оренди;

˗         залученням до лізингових операцій значних коштів банківських  установ, страхових, акціонерних та інших товариств; 

˗         можливістю отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів  у вигляді необхідних для виробничої діяльності машин та  устаткування.

Більшість розвинених країн світу має певний досвід використання  міжнародних лізингових угод. Вивчаючи та аналізуючи їх досвід в  організації, оподаткуванні, обліку міжнародних лізингових операцій, можна  уникнути багатьох помилок та адаптувати українське законодавство та  практику застосування лізингу до світових стандартів.

Використання міжнародного лізингу як важливої форми залучення  іноземних інвестицій має свою привабливість для України. За правилами  МВФ зобов'язання, пов'язані з одержанням в оренду імпортного обладнання,  не збільшують негативного сальдо торгового балансу країни. 

Практична необхідність широкого застосування лізингових відносин  визначає необхідність  їх подальшого вивчення  як в теоретичному, так і в  практичному відношенні з метою обгрунтування цілісної  концепції  організації  лізингових операцій на підприємствах України, що і обумовило  вибір теми та актуальність курсового дослідження.