РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ І ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ
1.1. Поняття та функції лізингу. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин
На сьогодні єдиного міжнародного визначення поняття ― лізинг (від англійського ― to leasе, що означає ― брати в оренду, ― наймати) не існує. Це обумовлено як складним змістом, що відображає даний термін, так і відмінностями в законодавстві, системі звітності та оподаткування в різних країнах.
В статті 1 Закону України «Про лізинг» визначається, що лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [3].
Європейська федерація національних асоціацій лізингових компаній дає дещо відмінне визначення. Лізинг – це договір про оренду заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях орендатором, у той час як товари купуються орендодавцем і він зберігає за собою право власності [14].
Таким чином, лізинг можна розглядати як особливий вид інвестиційної діяльності, який полягає в наданні лізингодавцем лізингоотримувачеві на певний термін і за певну плату предметів лізингу, визначених у відповідності з діючим законодавством. При цьому право власності на надані предмети лізингу залишаються у лізингодавця на термін дії договору.
Лізингова діяльність є, по суті, пільговою галуззю інвестиційної діяльності. Це відбувається тому, що держава, змінюючи розміри податків, терміни амортизації, вводячи певні пільги, стимулює надходження приватних інвестицій в ті чи інші галузі виробництва, що, в свою чергу, сприяє пожвавленню інвестиційного процесу та швидкому розвиткові цих галузей, а отже, підвищенню суспільства в цілому, стабілізації позицій національної валюти.