дітей усе новим та новим змістом. Розкриваючи нове значення знайомих слів, учитель на уроках математики допомагає дітям опанувати багатство рідної мови [8, c.32].

Придбання учнями навички рішення задач супроводжується засвоєнням ними фразеологічних виражень: ми знаємо, нам відомо, потрібно довідатися, у задачі запитується, для того щоб довідатися і т.д. Робота над словниковим і фразеологічним складом мови в даному випадку йде у взаємозв'язку з розвитком уявлень, понять, знань учнів в області початкової математики.

Екскурсії, спостереження і практичні заняття, предметні уроки представляють собою джерело розширення словника і необмежені можливості для формування природознавчих і суспільствознавчих уявлень і понять у молодших школярів. Це дуже важливе і надійне джерело початкового утворення дітей,  формування в них конкретних уявлень, а на їхній основі – загальних понять; разом з тим - це надійний шлях для розвитку дитячого словника. Адже слово, якщо за ним не стоять конкретні, живі враження, завжди ризикує залишитися порожнім, беззмістовним, внаслідок чого виникає загроза вербалізму, коли дитина говорить, не маючи конкретного уявлення про що вона говорить. Щоб розширити словник дітей і навчити користуватися словами  відповідно до їхніх значень, варто, можливо, краще використовувати екскурсії, спостереження в  живому куточку, предметні уроки, практичні заняття, демонстрацію досвідів у зв'язку з читанням при вивченні природознавства, кінофільми, діафільми, муляжі, таблиці й інші прийоми наочного, навчання. Учитель націлює увагу і думку дітей на предмет, що спостерігається, чи явище, на його істотні ознаки, діти розглянуть його з різних сторін і одночасно одержать слово, що позначає цей чи предмет явище. Таке слово, наповнене реальним змістом, міцно ввійде в словниковий запас і буде потім свідомо вживатися в мові дітей. Після цього відповідне коло слів закріплюється за допомогою роботи над літературним матеріалом (загадки, вірші, розповіді)               [18, c.157].