Наприклад, якщо в тексті зустрічається слово адресат, то варто написати на дошці й пояснити й адресант, навіть незважаючи на відсутність цього слова в тексті.

На уроках української мови з метою збагачення словникового запасу учнів пояснюємо їм значення й таких слів-паронімів: абонент – абонемент; мимохідь – мимохіть, особовий – особистий, заповіт – заповідь, тактовний – тактичний, рідкий – рідкісний, компанія – кампанія, вести – везти та ін.

З метою закріплення розуміння значень слів-паронімів пропонуємо дітям ввести їх у речення. Адже знання загального значення слова не завжди служить показником того, що учні розуміють його в контексті. Вони часто не усвідомлюють відтінків значень, яких слова набувають у контексті [9, c.133].

Типові помилки учнів, пов'язані з вживанням слів, зумовлені недостатньою увагою до словникової роботи вчителів.

По-перше, лексична робота в школах носить нерегулярний, епізодичний характер; постійного ускладнення завдань не спостерігається. Спеціальні словникові вправи проводяться, як правило, лише під час вивчення розділу "Слово".

По-друге, вчителі недостатньо працюють над уточненням відтінків значень синонімів, антонімів, багатозначних слів, паронімів. Якщо така робота ще проводиться на уроках читання, то на уроках мови вона, на жаль, досить епізодичне явище [15, c.85].

По-третє, спостерігається одноманітність методичних прийомів роботи над словом. Часто-густо вся лексична робота зводиться до з'ясування значення так званих "незрозумілих" слів. Майже зовсім не застосовуються, наприклад, прийоми зіставлення значень слів (летіти - літати, бігати -бігти), уточнення значень слів-синонімів (жадібний - скупий; йти - сунути – дибати – лізти - ледве ногами перебирати); підбір антонімів до багатозначних слів (свіжий хліб - черствий хліб, свіжий вітер - теплий вітер, свіжа газета - стара газета, свіжі огірки - солоні огірки), спостереження за вживанням синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті та ін.