збереженням необхідних санітарних та протипожежних вимог до житлової та громадської зони. При цьому не обов’язково концентрувати господарські двори в одному місці біля населеного пункту, оскільки це може погіршити його санітарно-гігієнічні умови.
Проектні тваринницькі ферми потрібно зручно розміщувати щодо кормових сівозмін, природних кормових угідь і шляхів, а стосовно житлових кварталів, то з підвітряної сторони пануючих вітрів. Складське господарство, машинно-тракторний та бригадний двір зручно розміщують щодо польових та інших сівозмін.
Санітарно-гігієнічні вимоги при розміщені виробничих центрів стосовно житлової забудови зводяться до недопущення забруднення відходами виробництва джерел води найближчих водоймищ та населених пунктів. Для цього під час проектування необхідно дотримуватись державних будівельних норм ДБН 360-92* [9], ДБН Б. 2.4-3-95 [10], якими встановлені розміри санітарно-гігієнічних зон від виробничих центрів до житлової забудови.
Господарські двори повинні мати добрий зв’язок з вуличною мережею населених пунктів та дорогами, що зв’язують з прилягаючими сільськогосподарськими землями. [3]
На розмір господарського двору (виробничого центру) впливає кількість голів ВРХ, коней, свиней, а також площа складських приміщень, тракторної бригади в тому числі кількість транспорту, кормового двору, будівельних дворів, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції.