РОЗДІЛ 3. ВІДНОСИНИ ШВЕЙЦАРІЇ ТА СШС.

З початком нового століття, Швейцарський уряд зрозумів, що потрібно розвивати відносини не тільки з Європейським Союзом, але й з іншими країнами та організаціями. З цього приводу було розроблено концепцію  інтенсифікації відносин з США, які займають поза Європою друге місце в списку найважливіших торгівельних партнерів Швейцарії. [18] Так, у жовтні 2003 року, виступаючи в Нью-Йорку, Швейцарія вказала на припустимість гегемонії однієї супердержави і необхідність дотримання прийнятних на міжнародній арені правил гри, 18 травня 2005 р. відбулося спеціальне засідання Федеральної ради, присвячене виключно питанням зовнішньої політики Конфедерації, на цьому  засідання було погоджено, що мова повинна йтися не про кардинальну зміну зовнішньої політики та зовнішньополітичного курсу, а й про усунення акцентів, які підкреслюють як мету необхідність захисту економічних  інтересів і вказують на універсальність швейцарської зовнішньої політики.

Ще однією подією, що зблизила країни вплинули події в Іраку. Швейцарія заявила про неприпустимість в Іраку зброї масового ураження  і про те, що іракці навмисно розміщують свої війська в районі цивільних об’єктів, що суперечить міжнародному праву, що США самі порушили міжнародне право, розпочавши війну в Іраку, а режим С. Хусейна неодноразово  і в грубій формі порушували права людини. Тим не менш, щоб примусити Багдад до роззброєння. Лише після цього на розгляд може бути поставлено питання про застосування сили як останнього засобу.

Варто сказати, що з такою політикою, швейцарська влада дала згоду на те, що через її територію будуть пролітати повітряні сили НАТО, що прямували в кризисні регіони, єдиною умовою було наявність мандату ООН. Після бурхливих внутрішньополітичних дискусій швейцарці також приєдналися до натовської  програми “Партнерство заради миру”. Проте напередодні війни  в Іраку Швейцарія зайняла досить жорску позицію з питання прольотів літаків