Мета дослідження: характеризувати зовнішню політику Швейцарії.

Наукове завдання полягає у спробі виокремити напрями зовнішньої політики Швейцарії, та їх розвиток.

В процесі роботи було використано в різній формі значну кількість джерел та літератури. Необхідно відзначити, що при не досить великій наявності достатньої кількості публікацій з проблеми зовнішньої політики Швейцарії, слід виокремити, хіба, що переклади статтів співробітників Інституту Європи університету Цюріха Н. Гролімунд та Ф. Хансліка “ Швейцарський підхід до інтеграції в ЄС - чи придатна та модель для України ”. Серед російських науковців над проблемою  Швейцарії працюють такі науковці як В. Денисюк, Є. Оглоблєна, К. Прібнтков, Ю. Юданов. Найбільш детальний аналіз інтеграційної політики Швейцарії можна знайти в західних науковців (Ф.Аерт, Д.Бльотпер, А.Еггер, Т.Котьєр, С.Левенекс, В.Містеллі, К.Морріс, Е.-Р.Джерман, Т.Уайт, Д.Фрайбурггзус, Р.Шворк, К.Черч). Не вирішеною, на наш погляд, залишається проблема дослідження внутрішніх стимулів та передумов розвитку  інтеграційної політики Швейцарії у їхньому взаємозв'язку з проблемами європеїзації та інтернаціоналізації міжнародного простору.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі визначено еволюцію швейцарського нейтралітету. У другому розділі проаналізовано Європейську інтеграцію як пріоритетний напрям зовнішньої політики. У третьому розділі запропоновано стратегічне партнерство з США.