1.     Форма та зміст трудового договору з роботодавцем – фізичною особою

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП України, укладання трудового договору з фізичною особою вимагає обов’язкового додержання письмової форми [1].

Як зазначає С. М. Прилипко, що  є окремий механізм порядку укладення трудового договору між працівником і фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, форму трудового договору та порядок його реєстрації у держслужбі зайнятості, а також внесено відповідні доповнення до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою поширюється на: а) фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та б) фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) [12, c. 324].

Даний договір підлягає реєстрації в державній службі зайнятості.

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю,  укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою, у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

У разі коли інтереси фізичної особи представляє дорученням уповноважена нею особа, така особа повинна подати на реєстрацію укладений між працівником і фізичною особою трудовий договір до державної служби зайнятості за місцем проживання фізичної особи [3].

Як вже було зазначено, трудовий договір це - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним