Оцінка запасів за ідентифікованою собівартістю одиниці запасів – найпростіша. Цей метод полягає – в тому, що для встановлення вартості вибулих товарів беруть їх собівартість (п. 17 П(С)БО 9 «Запаси»).

Цей метод підприємство може використовувати у випадку, якщо воно точно знає, які малоцінні та швидкозношувані предмети вибули у нього в виробництво, а які знаходяться в залишку, тобто у випадку якщо можна чітко ідентифікувати МШП, що знаходяться на підприємстві.

При застосуванні цього методу рух вартості малоцінних та швидкозновуваних предметів співпадає з їх фактичним рухом, тому вартість відпущених МШП та їх залишків обліковується за їх фактичною вартістю. Цей метод є особливо ефективним при використанні комп’ютерних технологій обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, пристроїв зчитування штрихових кодів (при маркуванні товарів), коли кожна одиниця має специфічні, властиві тільки їй характеристики, тобто запаси не є однорідними за своїми споживчими якостями [37,c.109].

Можливість застосування такого методу на практиці обмежена причинами різноманітності номенклатури та великої кількості однакових малоцінних та швидкозношуваних предметів. У результаті використання цього методу однакові МШП обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових малоцінних та швидкозношуваних предметів використовуватиме підприємство, прибуток буде змінюватися відповідно до первісної вартості кожного малоцінного та швидкозношуваного предмету.

При використанні методу середньозваженої собівартості оцінка здійснюється по кожній одиниці запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість залишку запасів на початок звітного місяця та отриманих у звітному місяці (п.18 П(с)БО 9).

Пункт 18 П(С)БО 9 «Запаси» та п.2.18 методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів пропонує застосовувати цей метод окремо для кожної сукупності відображених в обліку