В Законі передбачено перелік операцій які звільняються від оподаткування. Пільги  вказані в ст.5 Закону, не застосовуються до операцій з підакцизними товарами.

В інших випадках до бази оподаткування застосовується ставка 20% і вирахувана за даною ставкою сума податку додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Для знаходження суми ПДВ, перш за все, необхідно визначити базу оподаткування. Відмінною особливістю визначення бази оподаткування  є її визначення прямим методом, а не зворотнім.

Суть прямого методу полягає в тому, що підприємство, яке здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає звичайну ціну без ПДВ, виходячи із собівартості, прибутку, мита, акцизу, інших податків, які згідно з законодавством України включаються у вільну ціну, тобто база оподаткування визначається за формулою:

БО =  (С + П) + М + АЗ +ІП = ВВ,  (1.1)

де С – собівартість, П – прибуток, М - мито, АЗ – акцизний збір, ІП – інші податки, які включаються у вартість.

А для визначення суми податку застосовується формула:  ПДВ = БО х 20%: 100%

Таким чином, нарахована сума ПДВ складає загальну суму податкових зобов’язань суб’єктів підприємницької діяльності по даному податку.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку на добавлену вартість, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

В Україні визначення бази оподаткування здійснюється як за вітчизняними так і за імпортними товарами.

Згідно прямого методу база оподаткування за операціями по продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їхньої договореної (контрактної) вартості.

По імпортним товарам: