Облікова політика дає можливість оцінити рівень облікової роботи, відповідність нормативним актам, врахувати потреби фінансового та управлінського обліку в необхідній інформації. Облікова політика є комплексом таких елементів бухгалтерського обліку, які забезпечують правдивість і зрозумілість інформації про фінансовий стан підприємства і його зміну за певний період часу. При цьому підприємство має змогу скористатися альтернативними варіантами, які пропонують національні стандарти бухгалтерського обліку.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Всі форми безготівкових розрахунків підприємства повинні своєчасно і в повному обсязі бути відображені в бухгалтерському обліку.

Для відображення готівкових та безготівкових розрахунків підприємства призначені рахунки класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» Плану рахунків бухгалтерського обліку.