Розвиток світової фінансової інфраструктури призвів до того, що безготівкові розрахунки, які приблизно становлять лише 10 % кількості всіх платежів, сягають 90% їхньої вартості.

На підставі проведених досліджень було конкретизовано основні класифікаційні критерії безготівкових розрахунків, а саме: за об'єктом розрахунків, за територіальною ознакою, за ступенем забезпечення, за способом здійснення розрахунків; крім зазначеного, конкретизовані принципи здійснення безготівкових розрахунків.

Дослідження інформаційних джерел (економічних, законодавчих і нормативних) дало змогу узагальнити та систематизувати важелі співвідношення готівкових і безготівкових коштів, які функціонують на даному етапі розвитку світової економіки (ступінь легалізації економіки, ступінь довіри до банківської системи, мета політики держави щодо регулювання грошової маси й ін.).

У результаті дослідження визначено, що форми безготівкових розрахунків як елемент економічної системи, відображають конкретний спосіб існування, внутрішню організацію змісту системи безготівкових розрахунків. Складовими форм безготівкових розрахунків є сукупність розрахунково-платіжних документів, порядок їхнього оформлення та приймання установами банків, відповідний документообіг.

На підставі проведених досліджень світового і національного досвіду щодо використання форм безготівкових розрахунків зазначено, що в міжнародній практиці існує значна кількість різних форм безготівкових розрахунків, використання яких можливе за умови достатнього розвитку банківської системи.

Щодо використання форм безготівкових розрахунків в Україні, вказано, що вітчизняні суб'єкти господарювання ще не мають можливостей для використання всього спектра форм та інструментів безготівкових розрахунків. Одночасно розвиток банківської системи з використанням