Розділ 1. Теоретико-методологічні засади безготівкових грошових потоків в процесі господарської діяльності підприємства

1.1 Економічна суть безготівкових грошових потоків

У процесі виробничої діяльності (виробництва та продажу продукції, робіт, послуг, отримання і розподілу грошових доходів та накопичень тощо) суб'єкти господарювання вступають у різні розрахунково-грошові відносини з іншими підприємствами, організаціями, ланками фінансово-кредитної системи, фізичними особами. Ці відносини пов'язані з оплатою придбаних товарів, наданих послуг, перерахуванням у різні ланки фінансової системи встановлених податків та платежів, виплатою заробітної плати, пенсій, матеріальної допомоги працівникам тощо.

Таким чином, розрахунками в народному господарстві називається система грошових відносин, пов'язаних з оплатою товарів, послуг та виконанням інших фінансово-кредитних зобов'язань підприємств, організацій, населення.

Розрахункові відносини в Україні зумовлені наявністю товарного виробництва, товарного обороту грошей. Розрахунки здійснюються готівкою або шляхом безготівкових перерахувань через установи банків, але завжди у грошовій формі. В Україні більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі [71,c.98].

Зобов’язання платника (покупця, замовника, і іншого споживача)розрахуватись з своїм контрагентом за поставлену йому продукцію (виконану роботу, надані послуги) виникає в наслідок укладення відповідного договору поставки, купівлі-продажу, підряду, тощо).

Існування цього зобов’язання базується на відповідному виконанні отримувачем засобів (постачальником, підрядчиком, виконавцем тощо), свого зобов’язання по цьому договору, яке є зустрічним по відношенню до зобов’язання платника.