В умовах неефективного функціонування ринкового механізму економічне обґрунтування державного втручання в економіку для розподілу ресурсів, що отримуються в результаті компенсаційних заходів, ґрунтується саме на цьому припущенні. У міру того, як державний сектор починає брати на себе те, чим приватний сектор міг би займатися продуктивніше, і враховуючи, що спосіб фінансування видатків може мати несприятливі наслідки, зв'язок між сукупними державними видатками й економічним зростанням стає все менш чітким.
За сучасних умов жорсткої і навіть нещадної конкуренції у великомасштабному іноземному інвестуванні відчувають значну потребу виробництва паливно-енергетичного комплексу, що протягом багатьох років несуть істотне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й забезпечення експортної діяльності країни в цілому [36, с.203]. При цьому, залучення інвестицій у паливно-енергетичну промисловість дозволило б вирішити такі найбільш проблематичні питання:
- різке зниження питомих видатків палива й енергії за рахунок переходу до енергозберігаючих технологій в економіці;
- комплексний та системний підхід до модернізації та переоснащення виробництв і виробничих процесів із використанням сучасної техніки і прогресивних технологій, що забезпечать стійке зростання ефективності виробництва і безпеки, а також поліпшення умов праці, і як результат, стале зростання економіки країни в цілому;
- зниження негативного впливу металургійного і нафтохімічного комплексів на навколишнє середовище на основі застосування сучасних екологічно чистих технологічних процесів у виробництві, транспортуванні та сферах споживання енергоресурсів;
- активізація використання існуючого потенціалу з видобування енергоресурсів (нафти, газу в українській частині Чорного моря та в Карпатах).
Отже, на сучасному етапі розвитку України забезпечення сприятливого інвестиційного клімату залишається стратегічно важливим завданням, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного