У незалежній Україні з'явилися можливості для започаткування власної регіональної політики, в тому числі інвестиційної. Конституція України (ст. 118, 119, 140-146) визначила головний вектор перерозподілу економічних прав і повноважень на користь регіонів. У реальному житті регіональний розвиток України відбувається досить складно і суперечливо [1, c.87].

Як показують дослідження Всесвітнього економічного форуму, Україна за рівнем конкурентоспроможності, а отже й інвестиційної привабливості, серед країн Євросоюзу випереджає лише Румунію та Болгарію [32, с.146]. Індекс глобальної конкурентоспроможності оцінює країни за такими критеріями, як інституції, розвиток інфраструктури, макроекономічні індикатори, стан охорони здоров’я та освіти, ефективність функціонування ринків, техніко-технологічне оснащення виробництва, інноваційна сфера, бізнес-середовище. За даними показниками Україна посідала в 2007 році 73 позицію серед 131 країни, у той час, як Росія – 58 позицію, Туреччина – 53, Польща – 51, Естонія – 27, Сінгапур – 7, Данія – 3, Швейцарія – 2, США ‑ 1. [39, с.287]

Даний рейтинг країн складається, перш за все, для урядів країн, а не для інвесторів, тому більше впливає на оцінку політиків, а не приватних підприємців-інвесторів. У той же час, слід відмітити, що даний рейтинг дозволяє бачити місце країни серед інших конкурентоспроможних країн і виділити як інвестиційні переваги, так і бар’єри, що заважають країні підвищити свій рівень інвестиційної привабливості.

Експерти ООН віднесли Україну до двадцяти найпривабливіших країн для вкладення прямих іноземних інвестицій [44, с.314] (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Найбільш інвестиційно привабливі країни світу