Суб’єкти податкового контролю, взаємодіючи з іншими органами управління, сприяють реалізації рішень центральних і місцевих органів влади, спрямованих на організацію і становлення ринкових відносин (наприклад, деякі питання приватизації державного майна; здійснення процедури банкрутства; становлення цивілізованих відносин держави з особами, зайнятими у сфері підприємництва; ліцензування підприємницької діяльності; ініціювання ліквідації і зняття з обліку в податкових органах підприємств, що тривалий час не надають звітність і не сплачують податки та ін.).[29,c.105]

Податкові відносини виникають у держави в особі суб’єктів податкового контролю із суб’єктами оподатковування - юридичними і фізичними особами, а значить, їх також можна віднести до суб’єктів податкового контролю.

У ході податкового контролю здійснюється взаємодія між суб’єктом і об’єктом, вона носить характер прямого і зворотного зв’язку. Прямий зв’язок забезпечує результати контрольного впливу, який використовується для вироблення управлінських рішень. Зворотний зв’язок підсумовує якість проведення податкового контролю, сигналізує про ступінь його впливу на об’єкт. Властивість прямого зв’язку активно використовується в практиці податкового адміністрування. Зворотний зв’язок є основою для вироблення рішень, по-перше, загальноекономічного значення в частині забезпечення ефективності використання економічних ресурсів (оптимізація функціонування об’єкта контролю) і, по-друге, організаційної спрямованості – у частині вдосконалення діяльності податкових органів (суб’єкта контролю).