Він відзначив, що творчі та моральні можливості дітей розкриваються  тільки тоді, коли вони стають учасниками педагогічного процесу. На думку Л.М. Толстого, діти здатні виявляти індивідуальність, можуть розкривати свої інтелектуальні можливості, а в майбутньому вирішити складні життєві проблеми. Письменник вважав, що любов учителя допоможе розвитку  самосвідомості дитини та приведе до становлення високоморальної особистості.

Головним завданням відділів народної освіти губернських земських управ на селі та шкільних відділень міських управ було створення та підтримання умов для розвитку шкільної освіти.

Проходив невпинний процес розвитку й оновлення функцій керівника. До особистості керівника ставляться нові вимоги: “це повинна бути особа сильна, освічена, випробувана в управлінні, яка вміє управляти”.

Разом із тим можна зазначити, що основними рушійними силами,  котрі зумовлюють розвиток функцій керівника, є зміни соціально-економічної ситуації в країні, а також характер та особливості управління  суспільством на різних історичних етапах розвитку держави.

Початок ХХ ст. характеризується революцією в Росії та появою нової держави. Так у 20-ті рр. ХХ ст. удосконалювався державний апарат  управління. Безпосередньо цей процес і відзначився на Статуті Єдиної  трудової школи (1923) щодо прав та обов’язків керівників. У розділі

“Управління школою” вперше було охарактеризовано функціональний  статус завідувача навчального закладу: “керівництво педагогічною, адміністративною та господарською частиною; завідуючий був зобов’язаний  стежити за перебігом навчально-виховного процесу, за розвитком учнівського самоврядування; організовував працю школярів та створював систему ідейно-політичного виховання; до функційних обов’язків керівника навчального закладу входило все, що стосувалось санітарно-гігієнічного станушкільного приміщення, його ремонту, матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу; завідуючий школою мав право припинити постанову ради школи, а в окремих випадках – приймати самостійні р