Висновки

Процес інтеграції  існував ще з давніх часів, адже його можна розуміти не лише як препелетення економічних структур, а й як процес взаємодії. Інтегрцію можна пояснювати як процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення та обʼєднання економік ряду країн. Якщо дивитися через призму історії ми бачимо, що якщо перша половина 20-го сторіччя являлася епохою становлення та формування незалежних національних держав, то починаючи з другої половини 20-го ст. почався процес інтеграції. На фоні закінчення Першої Світової війни, а саме: зростання продуктивних сил та розвиток новітніх технологій постає питання про практичне впровадження ідеї інтеграції. Сама тенденція до реалізації ідеї інтеграції з початку 1950-х років отримала відгук тільки в Європі, а вже починаючи з 1960-х років поширилася і заполонила інші регіони. Саме міжнародна економічна інтеграція стала тою віхою до розвитку і трансформування сучасних видів інтегрування, які ми маємо в наш час. В певний момент часу рівень розвитку інтернаціоналізації господарського життя доходить до тої точки відліку коли економічні звʼязки та взаємозалежність роблять перехід і проникають у національні господарства. Це є проявом інтернаціоналізації виробництва та ознакою інтеграції.

Аналізуючи данний матеріал можна зробити висновок, що управління політичною, економічною,соціальною та ідеологічною сферами суспільства в ЄС, в цілому відповідають загальновизнаним демократично-правовим і науково-теоретичним критеріям. Ціла Європейського Союзу та України знаходяться в основному на одній площині, отже Україні є вигідно приєднання до ЄС.

Але будь-яку явище має як негативні так і позитивні явища, євроінтеграція України має як мінуси так і плюси, що повʼязані в