Висновки

     При розгляді  можливих фізичних моделей проходження електричного  струму через полімери, а також при використанні цих матеріалів важливим є знання залежності сили струму або густини струму від часу впливу і напруженості електричного поля, температури, складу, будови, розмірів і форми матеріалу. Проходження електричного струму через речовину пов’язано, з розвитком таких фундаментальних процесів, як дисоціація й іонізація молекул і атомів, рекомбінація носіїв, процес спрямованої дифузії заряджених частинок в електричному полі, передача або перехід зарядів через межу розділу двох середовищ (наприклад, діелектрик-метал), встановлення різних видів поляризації речовини [1].

    За  електричними  властивостями  полімери поділяються на діелектрики, напівпровідники і електропровідні матеріали. До діелектриків відносяться                                   полімери, молекули яких не містять легко дисоціюючих на іони груп і сполучених подвійних зв’язків вздовж макроланцюга. Напівпровідники можуть бути розділені на дві групи: сполуки з системою розвинених пов’язаних подвійних або потрійних зв’язків; молекулярні комплекси з переносом заряду (КПЗ) [3].

   При розгляді електричних властивостей полімерних напівпровідників спостерігається так званий компенсаційний ефект, який полягає в тому, що для більшості досліджених полімерів енергія активації електропровідності лінійно зростає при збільшенні логарифму предекспоненціального множника. Цей ефект був виявлений при вивченні електропровідності полімерних діелектриків та інших фізичних і хімічних процесів [6]. Компенсаційний ефект характерний для процесів, швидкість елементарних актів яких визначається ймовірністю подолання потенційних бар’єрів. Компенсаційний ефект проявляється в конденсованих системах, в яких внаслідок неоднорідності будови потенціальні  бар’єри мають неоднакову величину в різних точках об’єму  тіла і характеризуються нормальним