електролізу Фарадея при встановленні типу провідності рідких і твердих діелектриків викликає труднощі, внаслідок їх малої електропровідності.

   При дослідженні  електролізу в плівках бакелітового і нітроцелюлозних лаків, спостерігалося, що провідність практично повністю обумовлена ​​катіонами; в плівках з нітроцелюлози катіонна провідність становила близько 30%. Також було виявлено збільшення маси анода і катода, а також зменшення маси при анодній і збільшення маси при катодної, частин зразка, складеного з двох пластин полівінілхлориду, що містив 50% дибутилсебацинату [7]. Спостережувані зміни маси були приблизно пропорційні кількості електрики, що пройшла через зразок. Збільшення мacи як анода, так і катода свідчило про те, що перенесення електрики в пластикаті здійснюється іонами обох знаків. Речовина, що відділялася на катоді, утворювала на його поверхні липкий шар; вивчення інфрачервоних спектрів речовини цього шару показало, що на катоді виділяється дибутилсебацинат. На аноді виділяється хлор. Таким чином, в дослідженому пластикаті катіонами є іони дибутилсебацината, а аніонами – іони хлору. При цьому число переносу для катіонів становить 0,5 – 0,8. При вивченні електропровідності полігексасебацаміду при температурах вище 393 К було виявлено виділення на катоді водню [2], кількість якого дорівнювала приблизно половині кількості електрики, що пройшла через зразок. Протонна провідність була виявлена ​​у похідних целюлози. Таким чином, для ряду полімерних діелектриків   доведений іонний характер провідності.

    Непрямим підтвердженням іонного xapaктеpу провідності органічних рідин, скла і кристалів може служити явище електроочищення. Наприклад, у політрифторхлоретилену електропровідність зменшується в 2 – ­3 рази після пропускання через зразок декількох мілікулонів електрики.

    На рис. 2 наведена крива розподілу потенціалу по товщині зразка гуми на основі каучуку CКН-26. Видно, що крива U(x) якісно близька до відповідної кривої (рис. 2), отриманої при розгляді процесів руху іонів в діелектрику [5].