3.7. Література

1. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Коротко-
ва. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 14—28, 213—230.

2. Економічна енциклопедія: У 3 т./Редкол.: С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. — К.: Вид. центр «Академія», 2000. — Т.1. —
864 с.

3. Крутько В. Введение в менеджмент кризисных ситуаций. — К. 1994.

4. Реструктуризація та розробка післяприватизаційної стратегії АТ. К.: МЦПІМ, 1995.

5. Стратегия и тактика антикризисного управления /Под ред А. П. Градова и Б. И. Кузина. — Спб.: Спец. литература, 1996.

6. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 208 с.

7. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия. В 4 т. / Под ред. А. М. Румянцева. — М.: Сов. энцик., 1975. — Т.2. —
560 с.

ТЕМА 4. КРИЗА ЗБУТУ

Для поглибленого вивчення цієї теми студенти мають насамперед повторити основні поняття та категорії з курсів «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Логістика» та «Стратегічне управ­ління» (питання розробки продуктово-товарних стратегій). Студентам потрібно усвідомити, що проблема своєчасного виявлення та ліквідації кризи збуту на підприємстві доволі важлива, оскільки кризові явищі в підсистемі збуту ринково-орієнтованого підприємства, де вона є однією з головних, можуть спричинити «ланцюжок» кризових явищ в інших підсистемах і призвести до системної кризи на підприємстві (розгляду цих питань присвячено теми 5—9). Криза збуту охоплює підсистему реалізації продукції і тягне за собою розбалансування механізму збуту готової продукції. Криза збуту — це вид локальної кризи, яка формується внаслідок дії певних кризоутворювальних зовнішніх та внутрішніх факторів і впливає на підсистему збуту, що характеризується наявністю неліквідних запасів, втратою клієнтів, зменшенням загальних обсягів виробництва і прибутків, що може призвести до загальнокризового стану підприємства.

Першим кроком у визначенні будь-якої локальної кризи на підприємстві є встановлення симптомів кризи. Студенти мають звернути увагу на те, що симптоми локальної кризи на підприємстві можуть бути загальними та специфічними. Основні симптоми кризи збуту на підприємстві такі: зменшення обсягів реалізації; збільшення залишків готової продукції на складах; зменшен­ня обігових засобів; зменшення обсягів замовлень; скорочення асортименту продукції; зниження прибутковості навіть за збільшення обсягів реалізації; збільшення кількості рекламацій та т. ін.

Ґрунтуючись на знаннях попереднього матеріалу, варто зазначити, що криза збуту (як і будь-яке кризове явище на підприємстві) може настати внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх факторів. До внутрішніх факторів відносять усе, пов’язане з розробкою нової продукції, виробництвом, ціновою та асортиментною політиками, стратегіями збуту продукції рівнем маркетингу на підприємстві загалом тощо. До головних зовнішніх кризоутво-рюваль­них факторів можна віднести зміни попиту та конкуренції в галузі. Часто криза збуту в діяльності підприємства виникає через втрату споживачів, що може зумовлюватися з різними причинами. Однією з таких причин є відсутність інформації про споживачів, їхнє ставлення до продукції підприємства. Студенти мають усвідомити, що вивчення споживачів і їхніх потреб, дослідження попиту, його структури та стабільності є дуже важливими аспектами діяльності підприємства. Окремі автори вважають споживачів — основними активами підприємства. Основними методами вивчення попиту споживачів можуть бути опитування, анкетування, аналіз змін у реалізації товарів, збір та аналіз статистичної інформації. Зменшення рівня споживання сигналізує про небезпеку. Порівнявши данні, здобуті в результаті аналізу споживачів, можна своєчасно виявити та відстежити причини зародження кризи.

Аналіз попиту споживачівможе бути представлений сукупністю таких факторів [9]: кількість і концентрація споживачів (сукупність соціально-демографічних показників і стиль поведінки); характер попиту на продукцію, що випускається галуззю (постійний, сезонний, розвинений та ін.); еластичність попиту за ціною; рівень доходів цільових груп споживачів та його зміни (купівельна спроможність), наявність багатих споживачів і їхня роль у галузі; готовність споживачів до використання продукції, «ціни споживання», тобто вигідність і зручність продукції для споживачів, що впливають на норму прибутковості; ступінь стандартизації (рівень